+38(096)355-29-29
Books Second Life
Відповідаємо на дзвінки

Пн-ПТ: 10:00-19:00
Сб: 11:00-15:00
Нд: Вихідний

Адреса
Київ, вул. Велика Васильківська 74, офіс 10

Не заважай собі жити. Як впоратися зі страхом, образою, почуттям провини, прокрастинацією і іншими проявами саморуйнівної поведінки Марк Голстон, Филип Голдберг

Код: 2653

Цю книгу варто прочитати від кірки до кірки, а потім використовувати як довідковий посібник. Відкриваючи її, коли у вашій життя виникнуть складні ситуації і вам знадобиться рада зі зміни конкретної моделі саморуйнівної поведінки. Ця книга допоможе вам змінити моделі поведінки, що заважають йти вперед.

Показати анотаціюЗгорнути
Наявність:
У наявності
212 грн.
197 грн.

Характеристики Не заважай собі жити. Як впоратися зі страхом, образою, почуттям провини, прокрастинацією і іншими проявами саморуйнівної поведінки

Автор
Марк Голстон, Филип Голдберг
Видавництво
ВД «Сварог»
Обкладинка
М'яка
Мова
Українська
Дата видання
2021
ISBN
978-611-01-2180-4
EAN-13
9786110121804
К-ть сторінок
190

Про книгуНе заважай собі жити. Як впоратися зі страхом, образою, почуттям провини, прокрастинацією і іншими проявами саморуйнівної поведінки

Практична книга від досвідченого психіатра та автора бестселлера «Як розмовляти з мудаками» про те, як боротися з 40 проявами саморуйнівної поведінки — від прокрастинації до гніву. Також Марк Гоулстон є автором книгиЯ чую вас наскрізь. Ефективна техніка переговорів!Аналізуючи свою життя, багато людей з жалем усвідомлюють, що вони мало схожі на те, про що вони мечтали, на що сподівалися. А точніше, ваша саморуйнівна поведінка Ось чому так важливо навчитися визначати власні моделі самосаботажу і відмовитися від усіх форм його прояву. Цю книгу варто прочитати від кірки до кірки, а потім використовувати в якості довідкового посібника. поведінки, що заважають йти вперед

Ще...Згорнути

Передмова Не заважай собі жити. Як впоратися зі страхом, образою, почуттям провини, прокрастинацією і іншими проявами саморуйнівної поведінки

10 уроків саморуйнівної поведінки

Повинен зізнатися, мене дуже порадувала реакція читачів на перше видання цієї книги. А ще я багато дізнався завдяки їм, а також їхнім відгукам на топ-десятку уроків, які ми всі можемо вивчити на прикладі саморуйнівної поведінки деяких знамени­тостей і відомих громадських діячів, від професійного гравця в американський футбол 0. Джея Сімпсона до президента Кліп тона; я писав про це для ряду видань. Проникливі читачі, які за стосували поради з книги в своєму житті, допомогли мені усні домити, що ясне розуміння суті саморуйнівної поведінки дозволяє витягти з нього універсальні уроки. А щоб допомогти вам отримати від книги ще більше користі, для початку пропоную топ-десятку уроків, які я засвоїв завдяки читачам.

1. Дійте, не відкладаючи вирішення проблеми. На мій погляд, одне з найбільших потрясінь, які переживає людина, наближа­ючись до заходу життя, — це усвідомлення того, що воно ви­явилося мало схожим на те, про що вона мріяла і на що сподіва­лася. Але ще гірше розуміти, що нездатність реалізувати надії і мрії в значній мірі обумовлена тим, що ви не змогли перестати стояти на своєму шляху. А тим часом виправити це ніколи не пі­зно. Настав час відмовитися від саморуйнівної поведінки — це сьогодні. Не зробивши цього, ви серйозно ризикуєте пережити в майбутньому найглибше співчуття як через втрачені можливос­ті, так і через невипробуване задоволення від життя і недоотриманої вами і недоданої вам любові.

2. Не попадайте з вогню у полум'я. Вирішивши якомога шви­дше змінити саморуйнівну поведінку, переконайтеся, що не просто замінюєте її іншою, такою ж по суті. Нова модель може виявитися ще деструктивнішою. Пам'ятайте: не дивлячись, палячи з рушниці, можна собі і ногу прострелити! Якщо в спробі знайти новий компенсаторний механізм ви дієте необачно, то на короткий час відчуєте полегшення, але дуже скоро це лише ще білмпе ускладнить ваше життя, завдасть нового удару по ре­путації і в кінцевому рахунку змусить ненавидіти себе за дурні вчинки. Замість того щоб чекати чергової схожої ситуації і діяти Імпульсивно, заздалегідь з'ясуйте, які кроки забезпечать вам ефективне довгострокове рішення, а не просто тимчасову замі­ну згубної поведінкової моделі. 

3. Не вважайте уникнення вирішенням проблеми. Намагаю­чись змінити згубний патерн своїх відносин з оточуючими, де­які люди вважають за краще просто уникати проблем і неприє­мностей і не відкривають нікому своїх почуттів. їм здається, що жити у вічному невдоволенні і образі краще, ніж кожен раз сва­ритися. На жаль, якщо досить швидко не нейтралізувати при­чину, що викликає образу і розчарування, ці почуття незабаром перероджуються в обурення, гнів і навіть ненависть. Це все одно що сидіти на пороховій бочці емоцій. Вони накопичуються все­редині і в кінці кінців знаходять вихід у вигляді фізичних захво­рювань. У довгостроковій перспективі набагато менш самогуб­но визнати проблему на ранньому етапі і ефективно вирішити її — з співчуттям, повагою і співчуттям до іншої людини.

4. Немає нічого більш марного, ніж намагатися змінити іншу людину. Намагаючись знайти відносно легкий вихід, деякі лю­ди, замість того щоб працювати над власними саморуйнівними поведінковими шаблонами, намагаються змінити оточуючих. «Знаєте, я ніколи не втрачав би самовладання, якби вона при­пинила мене критикувати!» — «Мені не довелося б критикувати його, якби він не був таким нечупарою!» Ллє якщо змінити са­мого себе — така важка задача, чому, бога ради, ми думаємо, що змінити іншого просто? Правильніше зосередитися на тому, щоб позбутися від власної саморуйнівної поведінки і прагнути стати краще самому. Що ж стосується інших, то вони напевно почнуть вести себе інакше, якщо ви будете ставитися до них з розумінням і прийняттям, а не з примусом і засудженням.

5. Не можна нічого виправити, якщо не визнати, що воно зламано. Прямолінійність від тупості, наполегливість від насти­рливості, рішучість від упертості, чутливість від істеричності і спонтанність від необдуманості відокремлює зовсім тонка грань. Знати і бачити різницю між ними — значить визнати свою реальну поведінку, а це перший крок до позитивних змін.

6. Щоб підірвати довіру до себе, досить лічених секунд, а на її відновлення потрібні роки. Чим довше ви наполягаєте в само­руйнівній поведінці, тим вище ймовірність, що рано чи ПІЗНО втратите повагу і довіру оточуючих. Навіть якщо ваші дії нікого не скривдять або не образили в ту ж секунду, люди все одно почнуть ставитися до вас з настороженістю, і може пройти багато часу, перш ніж ви повернете їх повагу і довіру. Словом, продовжуйте в тому ж дусі, поки зворотній шлях до поваги не стане не­переборним — і вся симпатія, з якою до вас ставилися люди, в одну хвилину перетвориться в принизливу жалість. Чим довше ви зволікаєте зі зміною своїх згубних реакцій, тим швидше Друзі стануть вас уникати...

Ще...Згорнути
дякую за гарну упаковку
книжку лише сьогодні отримала,відгук про зміст буде пізніше, сьогодні схотілось написати "+" за...
Дивитися всі відгуки →