Вигорання. Новий підхід до позбавлення від стресу Эмили Нагоски, Амелия Нагоски

Ця книга докладно і чітко пояснює, чим жіноче вигорання відрізняється від чоловічого і чому. Ви дізнаєтеся, як переживати і зменшувати стресс, справлятися з емоціями, відстоювати важливі для себе речі і, врешті-решт, жити щасливіше, ніж раніше. До сучасних жінок пред’являють чимало вимог: вони повинні бути милі, зручні, спокійні і все домагатися. І жінки покірно йдуть по замкнутому колу переживання нескінченних стресів, жертвуючи своїми інтересами та здоров’ям. Емілі Нагоскі і її сестра Амелія написали дуже індивідуальну і водночас зрозумілу кожній жінці книгу, яка не тільки відкриває очі, а й учить боротися за власне «я». У ній ви знайдете конкретні техніки для різних аспектів вигоряння і навчитеся правильно проживати стресові ситуації, керувати емоціями, давати відсіч патріархальному укладу, чинити опір нав’язаним стандартам краси і відпочивати, не відчуваючи за це почуття провини. А ще зможете згадати або заново знайти те саме, заради чого варто жити і що буде підтримувати вас навіть у найважчі моменти!

Перед вами книга для кожної жінки, яку вимотали спроби виконати весь перелік справ і обов'язків, — і все одно початого «недостатньо». Ми не зустрічали жінок, яких не торкнулася ця проблема. У нас самих такий же досвід.

Ви багато разів чули, як впоратися з вигоранням: ранкова за­рядка, овочеві смузі, прийняття себе, розмальовки-антистрес, усвідомленість, розслаблюючі ванни, подяка світу ... Напевно ви перепробували багато чого з цього списку. Ми теж! Іноді це на віть працює, хоча б якийсь час. Але потім у дітей починаються складнощі в школі, на партнера звалюються неприємності, нам доручають новий робочий проект— і ми відкладаємо турботу про себе до кращих часів.

Проблема не в тому, що жінки не намагаються. Навпаки, ми вибиваємося з сил, щоб відповідати всім вимогам, які до нас ви­сувають. Ми хапаємося за марафони з правильного харчування, медитації з глибоким диханням, арт-терапію, «бомбочки» для ванн, поїздки в «місця сили» — за все, що вдасться втиснути в наш забитий доверху розклад. Сподіваємося, що начальство схвалить, сім'я буде рада і світ нарешті оцінить наші старання. Ми засвоїли, що «кисневу маску» треба спочатку надіти на себе, а вже потім допомагати оточуючим. Але тут знову виникають труднощі з дітьми, начальник завалює дорученнями, і на носі іспити на підвищення кваліфікації...

Ми бачимо планку, ми намагаємося її подолати, нам відомі всі стратегії і тактики. Проблема в іншому. Світ перетворив благо­получчя в чергову галочку, якій повинна домогтися кожна по­важаюча себе жінка. Однак це під силу тільки тим, у кого є час, гроші, штат нянь, особистий кортеж і записна книжка, набита телефонами знаменитостей.

Наш підхід до вигорання відрізняється від усього, що ви чи­тали на цю тему. Ми розберемося, як виглядає благополуччя конкретно у вашому житті, і з'ясуємо, що заважає вам домогтися гарного самопочуття. Далі ми досліджуємо, як ці «перешкоди» працюють в соціальному контексті, розмітили «дорожню карту» і знайдемо обхідні стежки — десь зробити гак, десь «прокопати тунель», а десь взяти бар'єр приступом.

І все це — у відповідності з науковими принципами.

Хто ми такі і навіщо написали цю книгу

Емілі — експерт по здоровому способу життя і має вчений ступінь. Вона написала бестселер «Як хоче жінка. Майстер-клас з науки сексу ». Виступаючи з лекціями, вона постійно чула від читачок, що головна користь книги полягає не в самій теорії се­ксуальності, а в главах про стрес і переживання емоцій.

Емілі поділилася цим зі своєю сестрою-близнючкою Амелією, яка працювала керівницею хору. Та знизала плечима:

— Природно! Нас же ніхто не вчить правильно поводитися з емоціями. Тобто мені дещо розповідали в консерваторії. Будь- яка музикантка з академічною освітою знає, як переживати і виражати почуття на сцені. Але реальний світ — зовсім інша справа. Я навчилася лише на власному гіркому досвіді, і, мабуть, це врятувало мені життя. Двічі.

Емілі згадала ту палату — сестра в лікарняній сорочці, сльози на щоках.

— Слухай, давай напишемо про це книгу!

Дмелія кивнула:

— Давай! Якби я мала під рукою таку книгу, я б видерлась набагато раніше.

Так наша книга народилася.

Ми охопили набагато більше сфер, ніж планували. Вузька те­ма стресу розширилася до проблематики соціальних зв'язків і їх ролі в нашому житті. Ми не призначені для одиночного існуван­ня. Люди еволюціонували як колективний вид. Ця думка стала центральною, і ми досліджували її удвох.

Вся справа в емоціному виснаженні

Коли ми розповідали оточуючим, що пишемо книгу про ви­горяння, ні у кого не виникало питань «А що це таке?» (В основ­ному питали: «Вона вже вийшла? Можна почитати?»). Кожна жі­нка інтуїтивно розуміє, що таке вигоряння. Ми знаємо, як воно відчувається в тілі і як виснажує психіку. Але, якщо повернутися до початкового визначенню Герберта Фрейденбергера (1975 г.), то ми побачимо три складові:

1) емоційне виснаження — втома, викликана занадто довгою і інтенсивною залученістю;

2) деперсоналізація — притуплення емоційних зв'язків з оточуючими, байдужість;

3) відчуття безглуздості зусиль — почуття, що всі ваші дії не приносять користі і ні на що не впливають.

Вигорання поширене широко, і це ще м'яко сказано. Двадцять-тридцять відсотків викладачів в США демонструють по­мірний або високий рівень вигорання. Аналогічна картина...