Над річкою П’єдрою, там я сиділа та й плакала Пауло Коельйо

Пілар знала його з дитинства. І кохала навіть після того, як доросле життя роз’єднало їх. Він шукав своє призначення проповідника, месії, а вона шукала себе. Доленосна зустріч за стільки років нагадала про приспані почуття. Здається, час їхньої любові настав. Однак тепер усе інакше. Щоб бути разом, вони мають пожертвувати найдорожчим: Пілар — покинути колишнє життя, присвятити себе служінню іншим, а він — відректися від дару зцілення людей. Та ризикнути всім заради іншого здатен лише той, хто кохає по-справжньому…