Жажда жизни Ирвинг Стоун

Вінсент Ван Гог — геніальний безумець, який за життя відчував і зневагу критиків живопису, і повне нерозуміння побратимів по кисті, а після смерті визнаний великим художником.

Його манера писати здавалася дивною і безглуздою навіть звиклим до творчих експериментів мешканцям Монмартру. Його або байдуже заперечували, або цинічно використовували жінки. Над ним посміювалися друзі. Його шкодували рідні...

Саме Ван Гогу присвячений найвідоміший біографічний роман Ірвінга Стоуна, який витримав понад 30 видань лише рідною мовою і був перекладений 30 іноземними мовами. У процесі його створення Стоун, за його власними словами, "пройшов пішки півднем Франції, жив у психіатричній лікарні, куди помістили Ван Гога, і, нарешті, спав у тій самій кімнаті і на тому ж ліжку в маленькому готелі в Овері на річницю його смерті"…