Вероятности и неприятности. Математика повседневной жизни Сергей Самойленко

"Закони підлості" існують! Книга познайомить вас із ними та покаже, що вони математично красиві.

Чи може помах крил метелика у Бразилії викликати торнадо у Техасі? Чи правда, що дощі частіше йдуть у вихідні? Чому більшість справ завжди залишається на останню ніч? Чому «на смак та колір товаришів немає», а автобуса майже завжди доводиться чекати довго? Настав час дізнатися, як працюють «закони підлості» — від закону кавунової кірки («купуючи багатовимірний кавун, ти набуваєш переважно його кірки») до спостереження Етторе («сусідна черга завжди рухається швидше»).

Недосконалість нашого світу та життєві закономірності мають об’єктивне математичне обґрунтування. За допомогою життєвих прикладів автор познайомить вас зі світом нешкільної математики: теорією ймовірностей та математичною статистикою, а також суміжними областями – теорією заходів, марківських ланцюгів, стохастичних процесів, теорії черг, динамічного хаосу.

Для кого книга

Для школяра, якому не терпиться потрапити до університету, для студента, який дивується: «Куди я потрапив?», для викладача, якому потрібні оригінальні живі приклади. Вона сподобається цікавому читачеві, який хоче розвинути в собі елементи математичного мислення та вміти відсівати інформаційний шум та сміття у потоці новин. Особливо цікавою вона буде для учнів та викладачів математичних та технічних гуртків, кванторіумів, вузів та втузів.

Эта книга не совсем о математике. Я приглашаю вас на прогулку по некоторым ее местечкам, хорошо известным и имеющим большую практическую пользу. Но двигаться мы будем несколько необычным маршрутом. Не прямым, как в учебнике, и не сложным и запутанным, как в научной работе, а легким, как бесцельное шатание в хорошей компании под интересный разговор. Читатель может отметить про себя, что пересеченный проспект или бульвар — целое направление, куда можно углубиться.

В стране математики говорят на своем языке, и не все указатели и надписи легко перевести на русский. Иногда я буду приводить цитаты на языке аборигенов. Иначе говоря, в книге есть формулы. Но это вовсе не единственный алфавит языка математики. Формулы можно выразить графически, и я всегда буду сопровождать уравнения иллюстрациями, которые можно понять интуитивно. Почему я не отказался от формул? В математической стране не принято верить каждому встречному, сильно полагаться на интуицию, чутье и опыт. В ходу только доказательство — самая твердая валюта.

Это, впрочем, не лишает читателя возможности любоваться непонятными значками, воспринимая их как орнамент. А автор оставляет за собой право давать математическим закономерностям не очень серьезные и даже фривольные житейские интерпретации. Ведь так гораздо интереснее!