+38 (096) 355-29-29
Books Second Life
Отвечаем на звонки

Пн-ПТ: 10:00-19:00
Сб: 11:00-15:00
Вс: Выходной

Адрес
Киев, ул. Большая Васильковская 74, офіс 10

Роль батька в психічному розвитку дитини. Практична психологія Дем’яненко А. Б.

Код: 1855

Пропонована книга — перший у вітчизняній психологічній літературі систематичний виклад факторів впливу особистості батька і його образу на психічний розвиток, описаний в рамках основних психологічних кон- цепцій і виявлений в сучасних дослідженнях.

Показать аннотациюСвернуть
Наличие:
Осталось несколько штук
Отправка:
Сегодня до
Бесплатная доставка i
При оплате онлайн на сумму от 500 грн
75 грн.
64 грн.

Характеристики Роль батька в психічному розвитку дитини. Практична психологія

Издательство
ЦУЛЦУЛ
Обложка
Мягкая
Язык
Украинский
Для кого
для родителей
Год издания
2019
ISBN
978-611-01-1083-9
Кол-во страниц
112
Ширина
150 мм
Высота
205 мм

О книгеРоль батька в психічному розвитку дитини. Практична психологія

Пропонована книга — перший у вітчизняній психологічній літературі систематичний виклад факторів впливу особистості батька і його образу на психічний розвиток, описаний в рамках основних психологічних кон- цепцій і виявлений в сучасних дослідженнях. Вперше виділені стійкі і від- носно незалежні від конкретних історичних умов і культури аспекти зна- чущості батька для психічного розвитку, описана динаміка зміни образу батька в підлітковому віці, представлені сучасні дослідження впливу бать- ківської фігури і його образу на рівень емоційного благополуччя і форму- вання статеворольової ідентичності у підлітків різних статевовікових груп; розглянуті можливості психодіагностики образу батька. Книга призначена для студентів-психологів, соціологів, культуроло- гів, фахівців в області психології розвитку, психології особистості, дитя- чих та сімейних психотерапевтів, практичних психологів, які працюють в освітній та соціальній сферах, педагогів, соціальних працівників та усіх хто цікавиться питаннями психічного розвитку.

Еще...Свернуть

Предисловие Роль батька в психічному розвитку дитини. Практична психологія

Мати і батько — найголовніші і незамінні люди в житті будь-якої людини. Щаслива та дитина, яка народилася в пов­ній сім’ї, батьки якого були поруч з ним з самого народження, раділи його появі на світ, ставилися до нього з повагою і ува­гою, заохочували його активність і ініціативу, могли сприй­мати його як окрему маленьку людину, що має власні бажан­ня, почуття. На жаль, на частину вітчизняних сімей в XX столітті випали важкі й трагічні випробування — полі­тичні репресії, Друга світова війна — в результаті яких ціле покоління дітей було позбавлене можливості повноцінного спілкування зі своїми батьками, чоловіками. Дуже точно опи­сав цю «дефицитарність» спілкування з власним батьком і її наслідки для виховання наступного покоління письменник Микола Крищук в літературному есе «Щоденник батька»: «Так чи інакше, момент для короткого спілкування старшого з молодшим був загублений. І в цьому теж винна війна. Коли мої старші брати були маленькими, батько залишив сім'ю в селі і поїхав до Ленінграда. Сім’ю забрати не встиг, тому що тут же почалася Фінська війна. Потім перевіз сім’ю в Ленін­град і знову пішов на фронт. Коли повернувся, діти вже виро­сли. У нього не було досвіду батьківства (тут ще позначилося, ймовірно, і те, що дитинство він прожив з суворим вітчимом). Я був, по суті, перша дитина, яка росла на його очах. Він роз­губився. Коли у мене з’явилися свої діти, з’ясувалося, що в спадок мені залишився не досвід, який я міг би перейняти, а тільки ця розгубленість батька».

Після війни тоталітарний режим не дозволяв реалізовува­ти багатьом талановитим вченим, фахівцям, діячам культури свій творчий потенціал. Були потрібні і культивувалися покірність, підпорядкування. Неминучими наслідками культуральної ситуації, що склалася стали істотне зростання алкого­лізації чоловічого населення країни, падіння авторитету чо­ловіків, значне скорочення тривалості їх життя і збільшення числа чоловічих суїцидів. Безпрецедентне зростання числа розлучень і неповних сімей (кожна сьома дитина до 18 років виховується в неповній сім’ї, і в 94% випадків це сім’я, з якою батько не живе), збільшення кількості соціальних сиріт при­звело до зникнення батьківської фігури з соціальної ситуації розвитку дитини і підлітка.

І знову згадується реконструкція цієї ситуації в мистецтві — проникливе і повне трагізму осмислення теми батьківства в фільмі режисера А. П. Звягінцева «Повернення». Діти, які ви­росли без батька і раптово увірвався в їх життя чужий жорст­кий чоловік, якого мати чомусь називає їх батьком, не мо­жуть зустрітися, у них немає слів, щоб висловити свої почуття, щоб пробитися назустріч один одному, їх відносини приречені. В кінці фільму батько гине, гине безглуздо, в мир­ний час. Символічний сенс втрати — втрати внутрішнього батька, чоловічого начала — повертає до першого епізоду фі­льму: тремтячий від жаху підліток на вишці для стрибків у воду не знаходить в собі сил ні стрибнути, ні піти під улюлю­кання дружків. Виводить його із заціпеніння, цілуючи і при­тискаючи до грудей, перелякана мати. Виникає питання, що ж принесла хлопчикам, героям фільму, коротка і повна важ­ких конфліктів зустріч з батьком, смерть якого також рапто­ва, як і його поява? Чи потрібна була ця зустріч? А дійсно, чи потрібен взагалі дитині батько, якщо його все одно часто не­має поруч?

Схоже, що потрібен! 80% дітей від восьми до п’ятнадцяти років хотіли б, щоб їхні батьки проводили з ними більше часу, а сім’ї, в яких батько відсутній, страждає алкоголізмом або взагалі усувається від виховання дитини, не може встанови­ти для нього необхідні правила і заборони, найчастіше звер­таються в психологічні консультації. Разом з тим, проблема значення батьківської чоловічої фігури для гармонійного психічного розвитку дитини є однією з найактуальніших в усьому світі. Сучасні дослідники пов’язують з недостатньою представленістю чоловічої функції в родині багато психоло­гічних проблем сучасної людини: диффузність ідентичності, в тому числі статевої і статеворольової, емоційне неблагопо- луччя, антисоціальну поведінку.

Однак незважаючи на значущість реальних відносин з ба­тьком численні теоретичні припущення і клінічні спостере­ження дозволяють зробити висновок про значущість «внут­рішнього батька», представленого в психіці, його образу, що формується під впливом різних умов, Так, в теорії об’єктних відносин і теорії прихильності передбачається, що якість ре­презентацій батька, що формується в ранні роки життя лю­дини, важлива протягом усього процесу його розвитку. Якщо ж образ батька диффузний і недостатньо чіткий, це може призвести до виникнення у підлітка, а згодом і у дорослого різних психічних порушень.

Пропонована книга — перше у вітчизняній психологічній літературі систематичний виклад факторів впливу батьків­ської фігури і його образу на психічний розвиток, описаних в рамках основних психологічних концепцій і виявлених в су­часних психологічних дослідженнях. Вперше виділені стійкі і відносно незалежні від конкретних історичних умов і куль­тури аспекти значущості батьківської фігури для психічного розвитку, описана динаміка зміни образу батька в підлітко­вому віці, представлені сучасні дослідження впливу батьків­ської фігури і його образу на рівень емоційного благополуччя і формування статеворольової ідентичності у підлітків різних статевовікових груп, розглянуті можливості психодіагности­ки образу батька.

У першому розділі розкривається становище фігури бать­ка в культурно-історичному контексті. Розглядається зна­чення батьківської фігури в західному, східному, вітчизняно­му суспільствах. Проводиться аналіз динаміки соціокультурної ситуації, що впливає на зміну позиції батька в сім’ї.

У другому розділі аналізуються уявлення про роль батька і його внутрішньопсихічних репрезентацій в психічному роз­витку в різних психологічних концепціях: психодинамічної, теорії прихильності, в системному підході, у вітчизняних до­слідженнях. Це дозволяє виділити стійкі, відносно незалежні від культури аспекти значущості батьківської фігури. При цьому розглядаються не тільки реальні відносини з батьком, а й особливості його образа у дитини і підлітка, що дозволяє розширити уявлення про значення батька для психічного ро­звитку. Деякі положення ілюструються прикладами з консу­льтативної практики.

У третьому розділі аналізуються механізми формування образу батька, способи його психодіагностики. Докладно роз­глядаються емпіричні дослідження впливу батьківської фігу­ри і його образу на емоційне благополуччя і статеворольову ідентичність підлітків. Представлені дані обговорюються з точки зору розкритих в попередніх розділах теоретичних по­ложень різних психологічних шкіл. Наводяться результати оригінального дослідження авторів даної книги.

В додатку подано бланки методик і ключі до тестів для ді­агностики образу батька у підлітків різних статевовікових груп.

Еще...Свернуть