Преступление и наказание. Идиот Федір Достоєвський

Глибоко соціальні і водночас трактують про фундаментальні питання буття, ці романи багато в чому змінили наші уявлення про можливості літератури та природу людини. Першим із цих великих творів Достоєвського став роман «Злочин і кара» (1866). Він був задуманий як «психологічний звіт одного злочину», однак письменник далеко відступив від початкових планів, змусивши читача розмірковувати про гріх і спокутування, про межі дозволеного, про духовну смерть і воскресіння.

Основну ідею роману «Ідіот» (1868) Достоєвський сформулював так: «…Зобразити позитивно прекрасну людину. Важче цього немає нічого на світі, а особливо тепер». «Князь-Христос» виходить на проповідь, і в його слова Достоєвський вкладає свої заповітні думки про російську душу та віру.