Початківці. Чому вчитися нового ніколи не пізно Том Вандербільт

Ідея провести такий експеримент у автора з’явилася, коли він глянувши на свою доньку, яка хоче до вивчення чогось нового, і замислився, чому з віком у більшості людей це бажання пропадає. Ця книга — його пошук відповідей на це питання. І основна причина, як виявляється, полягає зовсім не в тому, що в нас поступово зникають здібності, а в упередженні, звичці йти «накатаною доріжкою» та страху, що ми потратимо годину на щось безперспективне.

Про автора

Том Вандербільт — журналіст, редактор видання Wired, автор статей про дизайн, технології, науку і культуру в таких виданнях як The London Review of Books, The Financial Times, The Wall Street Journal.

Цитаті із книжки

Автор про те, як навчався грати у шахи з 8-річною донькою:

Ваша дитина тимчасово може стати вашим учителем, а мало що так закарбовує вивчене, ніж учителювання. Часом, коли я граю в онлайн-шахи і стикаюся зі складним ендшпілем, я прошу доньку підказати. Вона чимчикує до мене, надувшись від новонабутого авторитету, і оглядає шахівницю. Я ділюся з нею міркуваннями. «Перечасний обмін фігурами тобі ні до чого», — нарікати вона, а потім благородно пропонує ліпший хід. Діти є діти: вона хитромудро обмінює цей порад на додатковий час для гри Fortnite.

Про надзвичайно швидкі темпи занепаду нашого мозку без навчання:

З віком деградацію мозку можна чітко простежити навіть у здорових людей. Фронтальна кора зменшується у розмірах, гіпокамп — ділянка, що відповідає за пам’ять, — скорочується. Рік у рік мій головний мозок зменшується в обсязі, а товщина кору головного мозку йде на спад. Починаючи від двадцятирічного віку, якщо говорити про звичайну тривалість життя, ми втрачаємо приблизно за нейроном щомиті. Поки читаєте це слово, можете попрощатися ще з двома!

Про додаткові переваги від здобуття одного навички:

Здобуття навичок має додану цінність, яка не обмежується власне навичкою. Як показало дослідження за участю маленьких дітей, які відвідували уроки плавання, плаванням позитивні наслідки цього заняття не обмежуються. Плавці краще виконували інші тести на фізичну підготовку, наприклад, на хапання чи координацію рук та очей, ніж ті діти, які не плавали. Крім того, вони краще впоралися з тестами на читання та математичну аргументацію — навіть з урахуванням таких факторів, як соціально-економічний статус.