Остроумие и его отношение к бессознательному Зігмунд Фрейд

До книги включена класична робота австрійського лікаря і філософа, основоположника психоаналізу Зигмунда Фрейда «Дострота і його ставлення до несвідомого» (1905), яка розвиває і доповнює ідеї та спостереження, висловлені ним раніше в трактатах «Тлумачення сновидінь» та «Психопатолог» а також найцікавіша стаття «Гумор».

У трактуванні Фрейда дотепність та художню творчість постають як вільна гра психічних сил, у правилах якої виявляється схожість із діяльністю сновидіння. Автор аналізує психологічні механізми виникнення дотепів і пропонує їх оригінальну класифікацію, залучаючи до розгляду широке коло літературних текстів.