Лолита Володимир Набоков

"Лоліта" - головна та найкраща книга Володимира Набокова, сценарій "Лоліти" (1960), за власним визнанням письменника, - його "найзухваліше і ризиковане підприємство в галузі драматургії". Написаний в Беверлі-Хіллз невдовзі після тріумфальної публікації роману в США, він був названий "найкращим із коли-небудь створених у Голлівуді сценаріїв" і ліг в основу знятої Стенлі Кубріком однойменної картини (1962). На відміну від роману, у сценарії інше освітлення, інакше розставлені софіти, інший кут зору, інакше розподілені ролі. Перекладаючи роман на мову драми, Набоков змінив тисячі деталей, вигадав нових героїв, склав епізоди, які дозволяють по-новому подивитись на унікальний візерунок трагічного життя Гумберта та Лоліти. Випускаючи в 1973 сценарій "Лоліти" окремою книгою, Набоков завершував художню розробку свого давнього задуму, вперше викладеного в 1939 в оповіданні "Чарівник".

Справжнє видання представляє перший переклад сценарію "Лоліти" російською мовою і включає, крім передмови автора, збережені в архіві Набокова епізоди з ранньої редакції сценарію, листи Володимира та Віри Набокових Стенлі Кубріку та іншим адресатам з приводу екранізації "Лоліти", а також докладне перекладача та укладача книги Андрія Бабікова, що розкриває досі невідомі сторони мистецтва великого письменника.