Как читать романы как профессор. Изящное исследование самой популярной литературной формы Томас Фостер

«Заперечна чарівність роману багато в чому пояснюється його здатністю до співпраці; читачі залучаються до історії героїв, самі беруть активну участь у створенні сенсу. Нагородою ж їм стають задоволення природніші, ніж штучні за своєю природою жанри драми чи фільму. Живе спілкування між творцем та його аудиторією починається з першого рядка, не припиняється до останнього слова і саме завдяки йому, навіть закінчивши читання, ми ще довго пам’ятаємо про роман...

Ми вирішуємо, чи погоджуватися з автором у тому, що важливо, ми привносимо свої поняття та фантазії в те, що пов’язано з героями та подіями, ми втягуємось не просто в сюжет, але у всі аспекти роману, ми разом з автором створюємо його сенс. Ми не розлучаємося з книгою, ми підтримуємо в ній життя, навіть якщо автора вже багато століть немає на світі. Активне, небайдуже читання — запорука життя роману, нагорода та втіха життя читача».