Истории надежды Гізер Морріс

У книзі «Історії надії» Хезер Морріс яскраво і живо розповідає про своє дитинство, сім'ю та про свою роботу у великому медичному центрі Мельбурна, де вона вчилася застосовувати на практиці вміння правильно слухати людей, щоб допомогти їм переосмислити найтяжкі події їхнього життя. Зокрема, одна з таких історій, а саме розповідь Лале Соколова про його перебування в Освенцімі, згодом була покладена Морріс в основу роману «Татуювальник з Освенциму».