Пн-ПТ: 10:00-18:00
Сб-Нд: Вихідний
Сергій Єсенін (1895–1925) народився у селянській сім’ї у селі Костянтинові Рязанської губернії. Почав писати вірші із дев’яти років. У вісімнадцять розіслав їх за редакціями і, за його словами, був здивований, що його творів не друкують. Тоді він «гримнув» у Петербург, пішов прямо до Блоку, якому свіжі, «голосисті» вірші талановитого поета-самородка дуже сподобалися. Незабаром Єсенін прийшла загальноросійська слава. Після революції за популярністю з Єсеніна міг зрівнятися хіба що Маяковський, проте «останній поет села» відчував себе чужим у країні порад. Він пішов із життя молодим, на піку творчих сил. Обставини трагічної долі Єсеніна вже неможливо відокремити від міфів, але його прониклива лірика, як і раніше, зачіпає свою сповідальну щирість і чистоту. У цьому виданні представлені вибрані вірші та поеми Сергія Єсеніна.