Голодомор 1932-1933 рр. Причини, жертви, злочинці. Андрей Кулиш

Голодомор українців 1932-33 pp. є найбільшою трагедією і найтяжчим злочином за всю історію людства. На найродючіших у світі землях, у врожайний рік, було вбито, за різними оцінками, від 7 до 12 млн. чоловік. Кількість жертв у справжній війні проти селянства перевищувала загальну кількість загиблих у всіх країнах під час першої світової війни. Є ще одна відмінність: у радянському варіанті із зрозумілих причин озброєною була тільки одна сторона, і майже всі втрати — як і слід було очікувати в подібному випадку — припали на долю іншої сторони. Про перебіг голодомору написано понад 10 тисяч статей, свідчень, документів, досліджень науковців. Той додатковий матеріал, що з’являється в наш час, розкриваючи ті чи інші подробиці, вже не може змінити загальну картину чудового злочину. Але на два питання: чому був голодомор? та хто у цьому винний? — відповіді фактично немає, а більшість з того, що є, не витримує найпростішої критики. Андрій Куліш спробував знайти відповідь на них та деякі інші питання. Він стоїть на точці зору американських учених Дж.Мейса та Р.Конквеста. Дж.Мейс писав: "Сталін, Каганович, Постишев та інші запланували в Москві знищення українського селянства як свідомої національної слої і нещадно здійснили це в Україні у 1932-1933 pp. засобом штучного голоду."; Р.Конквест думав: "Українських селян злидали не тому, що були селянами, а тому, що були українцями-селянами". Цю точку зору Андрій Куліш підкріпив у своєму дослідженні, виходячи з характеру особистостей, способу виховання, життя, зв’язків та постанов тих, хто задумав, планував та здійснював голодомор-геноцид. Висловлені автором у цій роботі думки не вкладаються в загальноприйняті концепції, але він намагався опиратися на факти, а не на концепції, при цьому він намагався зробити роботу науково достовірною та доступною широкому колу читачів.